7 лютого - 7 березня 2022 року
З 7 лютого по 7 березня 2022 року у Музей Гетьманства гетьманства відбулася виставка петриківського розпису «БУЙНОЦВІТ КОЗАЦЬКОГО ДУХУ» .
Метою виставки була популяризація музейної колекції та унікального мистецтва Петриківського розпису, який внесений до списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО.
Виставка була своєрідним передчуттям приходу весни - пори, коли все оживає, розквітає і змінюється на краще.
Експонувалося близько 30-ти творів відомих петриківських майстрів, як корифеїв так і знаних художників. Виставка була створена на основі колекції подарованої Василем Васильєвим, дарунків авторів: Галини Назаренко, Олени Ярмолюк, Вікторії Тимошенко і Валентини Хоменко та подарунку від Українського фонду культури.
Центральним твором виставки є панно «Козак Мамай» Галини Назаренко, створене авторкою у 2010 році темперою на папері.
Галина Назаренко — одна з найвідоміших майстринь сучасного петриківського розпису. Вона, мабуть, єдина з майстрів розпису, яка так активно їздить по світу і пропагує наше унікальне народне мистецтво. Її твори експонувались у багатьох країнах світу - Болгарії, Франції, США, Канаді, Грузії, Білорусі, Кувейті, Узбекистані, Китаї, Туркменістані, Іспанії, Греції, Нідерландах, Японії.
Своєрідною родзинкою виставки є твори майстрів, які стояли біля витоків фабрики петриківського розпису «Дружби» - Федора Панка (1924-2007 рр.) і Василя Соколенка (1922-2018 рр.).
Федір Савович Панко у 1958 році заснував і очолив першу і єдину в Україні та світі фабрику петриківського розпису «Дружба». Сприяв відродженню, визнанню та розквіту традиційного народного живопису. В цей час продукція фабрики пішла на експорт. У 1990 році Федір Панко створив величний портрет «Петро Іванович Калнишевський».
Серед заслуг майстра Василя Соколенка — відкриття при фабриці «Дружба» Музею історії декоративного розпису, де він зібрав чудові зразки мистецтва як старих, так і сучасних художників Петриківки та першим відродив у виробництві вироби з дерева. Він був автором розпису і форми, бо сам навчав токарів виробляти: дерев'яні вази, тарілки, салатниці, коряки, ложки та ін.. Завдяки йому повернувся з небуття дерев'яний посуд, який здавна був у вжитку запорозьких козаків.
Зараз петриківський розпис відомий усьому світові. 5 грудня 2013 року петриківський розпис було внесено до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО. Своєю неперевершеною красою і розмаїттям барв він чарує зір і звеселяє душу кожної людини.
